На запитання кореспондента «Главреду» відповів народний депутат від Партії регіонів, перший віце-спікер Верховної Ради, Міністр юстиції Опозиційного уряду Олександр Лавринович.

- Олександре Володимировичу, вже більше місяця Ви займаєте посаду віце-спікера Парламенту. Як Вам працюється разом з Арсенієм Яценюком?

- З Арсенієм Петровичем, як і з Миколою Томенком, ми знаходимо спільну мову дуже легко.

- Арсеній Яценюк більше двох тижнів тому подав заяву про відставку. На Вашу думку, коли настає останній термін, коли Верховна Рада має задовольнити заяву Арсенія Петровича про звільнення зі своєї посади?

- Моя позиція однозначна: Верховна Рада задовольнить його заяву тоді, коли вважатиме за потрібне.

- Віце-спікер може у якомусь надзвичайному випадку підписувати закони, ухвалені Верховною Радою?

- Ніколи, тільки спікер.

- Нещодавно ще всерйоз говорили про створення «широкої коаліції». Чому не склалася коаліція БЮТ та Партії регіонів?

- Дуже дивне запитання. А чому вона мала складатися, і хто, власне, оголосив, що вона складеться?

- Багато представників БЮТ і Партії регіонів говорили, що можлива така коаліція...

- Консультації у нас дійсно йшли і достатньо активно. І ви ж бачили, що представники двох фракцій формували порядок денний, узгоджували всі питання і ви могли відзначити, що з другого вересня не було жодного питання, яке було включене до порядку денного і не отримало позитивного рішення. Всі вони отримували понад триста голосів у залі і голосувалися чотирма фракціями. Тобто, ми змогли організувати роботу парламенту, але зараз усе закінчилося. Як буде надалі, це вже як складеться. Поки що ми не починали жодних переговорів про створення коаліції.

- Що ж тоді стало на заваді продовженню такої продуктивної роботи?

- Щодо продуктивної роботи, то на заваді нічого не стало. Створення коаліції — це проблемна річ, вона потребує, перш за все, політичного узгодження, політичних програм, підходів, поглядів, плану дій на тривалий час, на роки, а це дуже непросто. До цього слід додати політичну історію стосунків БЮТ і Партії регіонів. Якщо це все скласти, то можна зрозуміти, як складно шукати спільну мову кожного дня. А так, щоб на спільне щасливе життя… Дуже багато проблем, які потрібно було подолати перед тим, як розпочати офіційні перемовини на предмет створення коаліції.

- Чи правда, що внутрішні чинники в Партії регіонів не дозволили створити коаліцію? Нібито багато людей всередині партії лобіювали не створення більшості. Говорять, що так звана «група Ахметова» у вас над цим працювала...

- Я не знаю такої групи. Я знаю Ріната Леонідовича, це дуже шановний член фракції, я знаю тих людей у фракції, які працювали в його концерні. Але політичної групи Ахметова в партії чи у фракції не існує. Тут більше видається бажане за дійсне або журналістами, або тими людьми, які живуть за рахунок політичних оцінок.

- Добре, а як Ви оціните потенціал коаліції Блоку Литвина — «НУ-НС» — БЮТ?

- Можливим такий союз я бачу, а перспективи у нього не бачу. Це безперспективне утворення.

- З юридичної точки зору, якщо буде об’єднання трьох фракцій, але не буде 226 підписів депутатів, чи можлива така коаліція?

- З юридичної точки зору не буде такої коаліції.

- В п’ятницю в Україні з візитом ще перебував король Швеції. З політичної точки зору, чи можна було видавати указ про розпуск власного парламенту, коли в твоїй країні перебуває король дружньої держави? Це якось могло впливати на рішення Президента?

- Тут одна помилка, і одне некоректне тлумачення. Помилка полягає у тому, що розпуску Верховної Ради не може бути, це дострокове припинення її повноважень і призначення дострокових виборів. Тобто після цього указу парламент буде працювати до моменту зібрання новообраного складу.

У перший день, коли збереться на перше пленарне засідання новообраний склад, припиняться повноваження цього скликання. Рада працювати буде. Але те, що так і буде - не факт. Крім правової складової потрібно дивитися на реальні обставини політичні. Не знаю, чи після указу ми зможемо погоджувати позиції і продуктивно працювати не тільки у комітетах парламенту, а й у сесійній залі парламенту для ухвалення законів.

А щодо візиту шведського короля - жодні державні візити не можуть впливати на прийняття внутрішніх державних рішень в жодній країні.

- А статус прем’єр-міністра у Юлії Тимошенко залишиться до обрання нової Верховної Ради?

- Звичайно, без жодних змін. І прем’єр-міністр складе свої повноваження також у перший день засідання новообраного складу Парламенту.

- Деякі юристи кажуть, що указ буде сформульовано подібно до минулорічного, тобто так, щоб з моменту його виходу Верховна Рада стане недієздатною. Таке можливо?

- Треба просто читати Конституцію. Знаєте, минулого року всі ті укази, які були з таким тлумаченням, були скасовані самим Президентом. Не треба мати дуже великої юридичної освіти, щоб розуміти, що не можуть припинятися повноваження Верховної Ради саме в день виходу указу. Той указ, на підставі якого проводилися вибори в 2007 році, спирався не на дев’яносту стаття Конституції. Там йшлося про — «втрату повноважності Верховної Ради через відсутність трьохсот і більше депутатів», тобто це було причиною. А якщо парламент не повноважний, тоді зрозуміло, що він не може нічого ухвалювати. Зараз Верховна Рада повноважна у складі чотириста п’ятдесяти депутатів й тут уже не можна застосувати норму про не повноважність.

- Вашу точу зору поділяють колеги по БЮТ?

- Я її не обговорюю. Я не думаю, що потрібно обговорювати очевидні конституційні норми.

- Просто зараз ідуть розмови, що нібито у Президента існують плани, щоб низка позачергових виборів не відбулася, а весь цей час не було повноважного парламенту. Такий сценарій можливий?

- Він не має під собою правової основи. Якщо думати так, що вийшов указ і тоді всіх депутатів арештувати і посадити у тюрму, чи що з ними зробити?

- Минулого року, коли Президент видавав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, ви були міністром юстиції. Ви можете порівняти ці дві ситуації і їх правові основи?

- Минулорічні вибори відбулися виключно на підставі політичних домовленостей. Цього року є всі правові підстави для ухвалення рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Тобто цього разу Президент, якщо буде ухвалювати таке рішення, діятиме у повній відповідності до Конституції України. Починаючи з 3 жовтня указ про дострокові буде абсолютно легітимним.

- Як буде діяти парламент, якщо в указі буде формулювання, що Верховна Рада припиняє повноваження з моменту виходу указу?

- Я не бачу необхідності подавати навіть позов до Конституційного Суду на чорно-білі норми. Тобто, я не думаю, що якщо вам міський голова заборонить вам виходити з квартири, то ви будете подавати до суду. Ви просто вийдете і підете на роботу, якщо все буде нормально зі здоров’ям.

- Законодавство передбачає, що парламентські вибори мають відбуватися за реєстром виборців, якого ще немає. Як вийти з цієї ситуації, щоб не порушити закон і провести дострокові вибори?

- Доведеться вносити зміни до закону, оскільки реєстр не готовий. Ви знаєте, що там великі проблеми з його створенням. Ми нещодавно слухали представника Центральної виборчої комісії, заступника Генерального Прокурора з цього приводу. Там виникли суттєві проблеми, які не дозволили створити реєстр.

- До речі, а за яким виборчим округом вас закріпили? В Партії регіонів всіх депутатів закріпили за виборчими округами для роботи під час виборів.

- Не всіх, у нас залишилися ще не закріплені. Я сам себе пожиттєво закріпив за виборчим округом, у якому обирався двічі поспіль.

Мій округ у Львівській області - це Дрогобицький район, місто Дрогобич, Трускавець, Борислав, Східниця, місто Стебник і сімдесят вісім навколишніх сіл. А що стосується партійного закріплення, то деякі депутати не закріплені за округами, вони мають інші завдання сьогодні від партії, і концентруються на іншій роботі.

- Вже якісь вказівки на окрузі по підготовці до виборів давали?

- Вказівок на окрузі ніхто не дає. Я просто виконую свою депутатську роботу, яка передбачена законом про статус народного депутата. До виборів партійна організація готова завжди, але останнім часом підготовку інтенсифікували.

Оскільки ми не ініціюємо ці вибори, ми їх не хочемо взагалі, і ми не розпочинаємо широкомасштабну підготовку до них, розуміючи, що, по-перше, ще може бути створено формат будь-якої коаліції в парламенті. А, по-друге, Президент України може видати указ про дострокові вибори у будь-який час - хоч через сто днів. Якщо Верховна Рада буде працювати, але не буде коаліції, Глава Держави може подивитися на цю ситуацію і сказати: от подивіться, місяць вересень працювали, прийняли десятки найважливіших законів для країни без коаліції, можливо, нехай попрацюють іще, продуктивність була набагато вища, ніж за наявності коаліції у Парламенті.

- Політики говорять про можливість одночасних президентських і парламентських дострокових виборів. Такий сценарій можливий?

- Це навіть теоретично неможливо. Ні, теоретично можливо, але це з розряду неймовірного. Якщо Віктор Андрійович напише власноруч заяву про складання своїх повноважень, і підрахує дні, щоб так співпадало по часу, щоб можна було призначити одночасно з парламентськими і президентські вибори.

- Коли йшла мова про можливу коаліцію БЮТ — Партія регіонів, то говорили, що вас об’єднує проведення конституційних змін. Говорили, що у вас нібито вже є узгоджений проект Основного Закону. Чи готувався такий проект?

- Мені про це не відомо. Але від мене таких речей ніколи не чули. Від мене ви могли чути презентацію проекту змін до Конституції, який у парламенті зареєструвала Партія регіонів. Це наша точка зору, вона сформульована, вона винесена на розгляд Верховної Ради. Мова там іде про рух по удосконаленню парламентсько-президентської моделі, по ліквідації місцевих державних адміністрацій, по забезпеченню реального місцевого самоврядування, по обранню суддів людьми, суперечки яких вони вирішують.

- Але ж БЮТ проголошує схожі позиції?

- Я ніколи не бачив їхнього проекту. Я можу сказати, що я звертався до них з проханням такий надати проект.

- А якщо була б створена коаліція БЮТ та Партії регіонів, цей процес би пішов швидше?

- Якби така коаліція була утворена, то, теоретично, можна було б розглядати, які їхні норми могли стикуватися з нашими. Але це все — якщо, якби…

- З точки зору сьогоднішнього дня, ви бачите перспективу прийняття конституційних змін до президентських виборів?

- Для цього потрібно, щоб понад триста депутатів були готовими до такого. Сьогодні у Верховній Раді України я не бачу такої критичної кількості депутатів, які були би готові протягом року забезпечити процедуру для внесення змін до Основного закону.