- Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Я не міг не виступити перед вами. Перш за все, я хотів би всім вам подякувати за співпрацю, яку ми з вами маємо вже більше, ніж рік після виборів 2006 року. А Уряд працює вже 11 місяців майже, без декількох днів. І сьогодні я проводив підсумкову прес-конференцію за перше півріччя цього року, тому що воно закінчується, якщо взяти ці вихідні, святкові дні. Якраз в ці святкові дні я кажу: свято Конституції України, яка не виконується, на жаль. Таке свято, але ми з вами, перш за все, повинні підвести короткі підсумки, тому що це результат не тільки нашої з вами співпраці, це результат роботи практично всієї держави, всіх трудових колективів, селян, робітників.

Тому я хотів би дуже коротко, але повторити те, що я сказав: мені приємно про це сказати, що нам з вами вдалося виконати Антикризову програму, яку ми закінчили в минулому році, і завдяки цьому ми заклали фундамент стабільного зростання економіки. Тобто рівень зростання внутрішнього валового продукту практично з серпня минулого року є близько восьми відсотків. Це більше ніж вдвічі більше в порівнянні з 2006 роком, тобто роботи минулого уряду. До речі, наш Уряд вже за ці останні роки є рекордсмен: ми працюємо вже 11 місяців, а попередні уряди працювали відповідно п'ять і сім місяців. Я кажу: це, знаєте, такий гумор, як кажуть, зі сльозами на очах, тому що ми повинні відноситися відповідально до життя наших громадян, до нашої держави. Не може держава бути в такому стані, коли що буде завтра чи післязавтра - ніхто не знає.

Це вкрай негативно впливає на наші міжнародні стосунки. Ми це з вами добре знаємо, тому що той партнер, який не передбачуваний, той партнер, якого важко зрозуміти, - це партнер ненадійний. Але нам вдалося за цей період часу переконувати наших партнерів у тому, що ми прагнемо до цивілізованих, як кажуть, світових правил гри. Ми переконали наших інвесторів, і завдяки цьому ми отримали довіру і 32 відсотки зростання інвестицій. Це чудовий показник, і це, знову ж таки, більше ніж у 2 рази в порівнянні з 2006 роком, з таким же періодом. А якщо взяти 2005 рік, то це в 5 разів більше. І це - основа розвитку економіки. Ми з вами добре знаємо, якщо немає інвестицій, якщо не втілюються в життя новітні технології, то немає і зростання виробництва, немає економіки. До речі, зростання виробництва за ці півроку буде на рівні 12 відсотків. Це також чудовий показник.

Нам з вами вдалося прийняти цілу низку рішень на основі зростання економіки і підвищення соціальних стандартів життя наших громадян. І одне з головних рішень, яке ми з вами прийняли, це підняття рівня заробітної плати і пенсій тричі на рік. Я сподіваюсь, що в вересні місяці я буду вносити таку пропозицію, і ми піднімемо третій раз на рік заробітні плати і пенсії для наших громадян. І в підрахунку ми отримаємо результат зростання заробітної плати і доходів на рівні 20 і, відповідно, 25 відсотків.

Ми отримуємо, наприклад, підвищення заробітної плати вчителів і лікарів в 1,4 раза. Це безпрецедентні кроки в історії нашої країни. І я хочу сказати, що це вдалося нам з вами зробити завдяки тому, що створений був механізм, ефективний механізм співпраці Уряду і парламенту. Це нелегка праця, і ми з вами добре знаємо, як і в цьому залі, і за межами цього залу, які йшли дискусії по кожному закону, як ми переконували вас в тому, що треба рахуватися з Урядом, який планує і виконує програму соціально-економічного розвитку нашої країни. І в багатьох випадках нам вдавалося з вами домовлятися. Багато чого про це сказав Олександр Олександрович Мороз у своєму виступі.

Ви добре знаєте, що Уряд з перших днів почав готувати Стратегію розвитку України на найближчі п’ять років. І я хочу вам сказати, що ця стратегія практично підготовлена. Вона передбачає початок системних реформ, які вкрай необхідні нашій державі і які накопичились за всі роки незалежності і проводити які не було жодної можливості. Чому? Тому що якщо починати будь-яку реформу, її треба і продовжувати. І коли буде її кінець, ніхто не знає, тому що вдосконаленню немає межі. Але головне - не стояти на місці, головне - рухатися вперед. І ми до цього були вже готові робити такі серйозні кроки, на які очікує не тільки наша країна, а й все світове суспільство. Безумовно, перед тим як приймати такі рішення, доленосні для нашої країни, треба проводити громадянські слухання. Треба, щоб усі політичні сили, і не тільки ті, які представлені в парламенті, а виключно всі, в кого є бажання приймати участь в цьому, обов’язково приймали в цьому участь. Нам треба робити експертні висновки міжнародних експертів, які, до речі, ми вже частково отримали.
Але цей процес може рухатися тільки тоді, коли є стабільна система влади, коли є стабільна ситуація в країні, коли влада об’єднана і прагне до ефективної співпраці.

Таку систему, безумовно, нам з вами не вдалося побудувати, тому що було дуже мало часу. І наше з вами майбутнє буде залежати від того, наскільки нам це вдасться зробити вже в найближчому майбутньому.

Тому що без розбудови ефективної системи влади країна не може жити. І в цьому ми переконалися з вами під час цієї політичної кризи, наскільки в нас, як кажуть, все, куди не подивись, все тонко. Там, де тонко, там і рветься. І як ми з вами не «тягали» цю політичну ситуацію, вона була весь час вибухонебезпечною.
І чому ми пішли на ці кроки, які ми зробили? Я маю на увазі кроки з подолання цієї кризи? Ми пішли, перш за все, тому, що ми відповідально відносимося до кожного свого слова і кроку. Тому, що ми знали: якщо ми цього не зробимо, наші опоненти, опозиція, яку об’єднав Президент і, фактично, її очолив, вони йшли, як кажуть, шляхом без правил.

Я нещодавно мав розмову з одним дуже відомим чоловіком в нашій країні. Я не хочу називати його прізвище. Ми обговорювали з ним це питання, і він каже: «Коли будь-які змагання відбуваються у будь-якому виді спорту, якщо одна сторона грає по правилах, а друга - без правил, хто має перевагу? Та, яка без правил».

А скажіть, будь ласка, у цивілізованому світі це можливо чи ні? Неможливо. І якщо наша країна хоче будувати цивілізовану демократичну країну - гасла, які виголошує опозиція... Вони кажуть одне, а роблять інше. Ми до цього вже з вами звикли, але, безумовно, з цим погодитися неможливо. От у цьому, як кажуть, у нас полягає різниця.

Наша країна знаходиться у центрі Європи. Але задайте сьогодні питання будь-якому європейському політику: «Скажіть, будь ласка, є у такої країни майбутнє - претендувати на європейську країну?» «Немає…».

Я з багатьма політиками мав на цю тему розмову. Те, що така є тиша по відношенню до України, це ще не означає, що цивілізований світ з цим погоджується. Це означає, що цивілізований світ має терпіння, має досвід. І я вважаю, що межі терпіння, як кажуть, немає. Але треба щось робити. А що треба робити? Безумовно, треба змінювати Конституцію (якщо казати про майбутнє), треба створювати такі баланси противаг між гілками влади, які б дозволяли країні не допустити такої кризи, яку ми зараз з вами переживаємо.

І, якщо казати про майбутні вибори, ми повинні казати про мету. Якої мети ми тут досягаємо? Якщо ми досягаємо мети, що більше ніколи в нашій державі влада не буде заважати народу жити, а влада буде працювати на державу і на народ, і ніколи не буде повторюватися таких, я сказав би, африканських варіантів… Хай це не ображає наших друзів. Але якщо ми цю мету досягаємо, тоді доцільно це робити. Тоді ми вийдемо з виборів сильнішими.

Я сьогодні на прес-конференції сказав, що у такій ситуації жити неможливо. Якщо взяти нашу сім’ю, умовно кажучи, українську сім’ю, і подивитися, що зараз відбувається, то треба щось робити. Тому я висловив свою точку зору. Я висловив свою точку, коли підписував спільну заяву і сьогодні казав на прес-конференції і зараз кажу, що в такій ситуації неможливо далі жити, не проводячи дострокові вибори. Але дуже важливо, щоб ми їх проводили виключно в рамках Конституції, українських законів, і ніколи більше після цього не допустили повторення такої ситуації. Немає в жодній цивілізованій країні такого, щоб меншість диктувала більшості свою волю силою, умовно кажучи, лякаючи громадянським протистоянням і так далі, відвойовувала місця при владі. Я вважаю, що головне слово, врешті-решт, повинен сказати український народ. І апелювати ми сьогодні з вами не можемо більше ні до кого. Тільки український народ повинен висловити свою точку зору, зробити висновки, а політики повинні зробити все, щоб в майбутньому цього не допустити.

Тому я, завершуючи свій короткий виступ, хочу сказати, шановні колеги, що ми з першого і до останнього дня були і будемо прихильниками розбудови сильної, демократичної країни. Країни, в якій панують закони, Конституція і виконуються права людини. Це наш принцип, який ми будемо відстоювати, і за яким ми будемо завжди жити.

І сьогодні я хотів би вам, шановні колеги, всім подякувати за нашу співпрацю, за можливість разом з вами будувати нашу державу і покращувати життя наших людей.

Дякую за увагу і до зустрічей!