«Ми знаємо, що наша структура майже ровесниця незалежності. Знаємо, який непростий шлях пройдено, які випробування постали перед нею. Я вдячний вам за те, що ви успішно працювали і не піддавалися політичному тиску. Приємно, що на першому місці у нас професіоналізм...».

Саме з таких слів 20 грудня 2007 року вдруге новопризначений голова ГоловКРУ Микола Сивульський розпочав свій виступ перед працівниками апарату Головного контрольно-ревізійного управління України під час його представлення колективу ГоловКРУ Першим віце-прем’єр-міністром України Олександром Турчиновим.

Слова і справи у Миколи Івановича, як і в усієї команди БЮТ, членом якої він є, – це різні речі. Пообіцяти – не значить зробити. І про професіоналізм в ГоловКРУ Микола Іванович ніколи не думав: ні під час своєї першої каденції на посаді керівника цієї організації в 2005 році, ні після повторного призначення на цю посаду наприкінці 2007 року.

Ось звичайна статистика.

Після призначення М. Сивульського у 2005 році протягом нетривалого строку під різним приводом було звільнено заступника голови ГоловКРУ України, а також доведено до звільнення (залишення посад) наступних посадовців у центральному апараті ГоловКРУ:

- начальника Управління кадрів;
- начальника Юридичного відділу;
- начальника Управління справами;
- начальника Управління організаційної роботи;
- начальника Управління взаємодії з правоохоронними органами та апеляцій;
- начальника Управління нормативно-методологічного забезпечення та взаємодії з підрозділами внутрішнього фінансового контролю;
- начальника Загального відділу;
- керівника режимно-секретного підрозділу.

На регіональному рівні було звільнено:

- начальника КРУ в м. Київ;
- начальника КРУ в м. Севастополь;
- начальника КРУ в Донецькій області;
- начальника КРУ в Житомирській області;
- начальника КРУ в Закарпатській області;
- начальника КРУ в Київській області;
- начальника КРУ в Одеській області;
- начальника КРУ в Рівненській області;
- начальника КРУ в Сумській області;
- начальника КРУ в Херсонській області;
- начальника КРУ в Чернігівській області.

Таким чином, майже половину керівних працівників апарату ГоловКРУ та керівників регіональних КРУ було звільнено із займаних посад. Не дивно, що робота КРУ в цей період відрізнялася хаотичністю, відсутністю стабільності та послідовності, збільшенням кількості звернень до суду на неправомірні дії працівників Служби.

Було б дивно, якщо б М. Сивульський зробив певні висновки з результатів свого керівництва у 2005 році після його повторного призначення наприкінці 2007 року на посаду голови ГоловКРУ України. Микола Іванович не то, що б висновки не зробив, навпаки, його діяльність з перших днів керівництва можна охарактеризувати однією фразою – «кадровий безпредел».

В перший же день свого керівництва М. Сивульським було наполегливо запропоновано всім заступникам голови ГоловКРУ написати заяви на звільнення. Вже на третій день роботи М. Сивульським проведено колегію, під час якої без жодних правових підстав було скасовано ряд наказів ГоловКРУ про притягнення до відповідальності окремих керівних працівників органів ДКРС (так звана амністія М. Сивульського). Примітно, але догани було знято не з усіх працівників, а лише з тих, з кого визнали за потрібне.

Цією ж колегією було піддано ревізії та кардинально змінено рішення попередніх колегій ГоловКРУ щодо відзначення працівників Служби у зв’язку з наближенням її 15-річчя з дня створення. Ну, чим не класика!

Не забули на колегії і про працівників центрального апарату: всім керівним працівникам - директорам департаментів, начальникам управлінь і самостійних відділів – М. Сивульським було запропоновано написати заяви на звільнення.

Зважаючи на те, що колегія проводилась у вихідний день – суботу, Микола Іванович нагадав про необхідність подання заяв на звільнення вже наступного понеділка, тобто під час своєї першої апаратної наради з керівними працівниками апарату ГоловКРУ.

Потрібно віддати шану наполегливості М. Сивульського - протягом кінця грудня 2007 – січня-березня 2008 рр. в центральному апараті ГоловКРУ доведено до звільнення (залишення посад) наступних посадовців:

- першого заступника голови ГоловКРУ;
- двох заступників голови ГоловКРУ;
- директора Департаменту правової роботи;
- директора Департаменту адміністративного та фінансового забезпечення;
- директора Департаменту аудиту бюджетних програм та місцевих бюджетів;
- директора Департаменту у сфері державної та комунальної власності;
- директора Департаменту інспектування бюджетних коштів в системі управління соціальною сферою та економічною діяльністю;
- директора Департаменту інспектування бюджетних коштів в системі державного управління загального характеру;
- начальника Управління внутрішнього аудиту.

На регіональному рівні було доведено до звільнення (залишення посад):

- начальника КРУ в м. Київ;
- начальника КРУ в Дніпропетровській області;
- начальника КРУ в Житомирській області;
- начальника КРУ в Тернопільській області;
- начальника КРУ в Хмельницькій області.

Також чекає черга на звільнення начальників КРУ в Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, Чернігівській областях та в м. Севастополь, які після спілкування з М. Сивульським звернулись до лікарень з різними діагнозами, пов’язаними, як правило, з хворобами серця. Про те, що зазначені посадовці будуть звільнені, не має сумніву ніхто: ні вони самі, ні М. Сивульський.

А видавлювати із займаних посад Микола Іванович вміє добре. Ось не захотів начальник КРУ в Луганській області написати заяву на звільнення – зменшили йому наказом ГоловКРУ від 13.02.2008 р. № 79 розмір премії на 30 процентів, а вже наказом ГоловКРУ від 20.02.2008 р. № 178-о взагалі скасували надбавку за високі досягнення у праці. А щоб справи у вказаному КРУ були під контролем – передбачили додаткову посаду заступника начальника КРУ, на якого і поклали наказом від 27.02.2008 р. № 203-о виконання обов’язків начальника Управління. При цьому посаду наказом від 26.02.2008 р. № 103 передбачили, проте ні затвердженою структурою, ні штатним розписом КРУ в Луганській області додаткова посада заступника начальника КРУ не передбачена.

Дивним є й інший збіг обставин: наказ про можливість мати додаткову посаду заступника начальника в КРУ і наказ про фактичне призначення на вказану посаду заступника начальника КРУ В. Разумцева видані в один день - 26.02.2008 р., при тому, що заява на призначення В. Разумцевим була написана ще 25.02.2008 р., тобто за день до видання наказу про можливість введення в КРУ додаткової штатної одиниці - заступника начальника.

Суперечить вимогам законодавства і саме призначення В. Разумцева на посаду заступника начальника КРУ в Луганській області. Так, згідно з п. 4.2 Положення про контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, містах Київ і Севастополь, затвердженого наказом ГоловКРУ від 09.01.2001 р. № 111 та зареєстрованого в Мін’юсті 18.01.2001 р. за № 37/5228, заступники начальника КРУ призначаються головою ГоловКРУ за поданням начальника КРУ. Оскільки начальником КРУ в Луганській області таке подання в ГоловКРУ не направлялось, головою ГоловКРУ М. Сивульським в порушення вимог чинного законодавства видано наказ від 26.02.2008 р. № 196-о «Про призначення Разумцева В.В.».

Крім того, п. 4.3 вищезазначеного Положення про КРУ передбачено, що за відсутності начальника Управління його функції виконує перший заступник, а лише в разі неможливості виконання ним обов’язків – один із заступників.

Проте М. Сивульським з ігноруванням зазначеної норми Положення, зареєстрованого в Мін’юсті, видано наказ від 27.02.2008 р. № 203-о «Про покладання виконання обов’язків», за яким виконання обов’язків начальника КРУ на час його хвороби здійснює не перший заступник, як передбачено Положенням про КРУ, а щойно призначений новий заступник начальника В. Разумцев.

Можливо, на таке незначне порушення законодавства ніхто б і не звернув уваги, проте такі дії М. Сивульського носять системний характер і стосуються чи не всіх начальників КРУ зі східних та південних областей країни. Ну, не любить Микола Іванович схід та південь України.

Так, у зв’язку з хворобою начальника КРУ в Харківській області наказом ГоловКРУ від 25.12.2007 р. № 833-о з 26.12.2007 р. виконуючим обов’язки начальника КРУ призначено О. Щербакова зі встановленням йому посадового окладу в розмірі 2119 гривень на місяць.

Оскільки О. Щербаков на момент призначення його виконуючим обов’язки начальника КРУ в системі КРУ взагалі не працював, очевидним є незаконність виданого М. Сивульським наказу. Покласти виконання обов’язків можна тільки на особу, яка працює в даній установі, організації – це по-перше. По-друге – порядок призначення працівників у системі КРУ взагалі не передбачає призначення «виконуючих обов’язків», а, як відомо, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, як вже зазначалось, порядок виконання обов’язків начальника КРУ на час його відсутності, у тому числі хвороби, чітко визначений Положенням про КРУ, зареєстрованим у Мін’юсті. До того ж, жодний нормативно-правовий акт прямо не наділяє голову ГоловКРУ правом призначати виконуючих обов’язків начальника КРУ, відтак можна говорити про перевищення повноважень М. Сивульським при видання таких наказів, а такі накази – не поодинокі. При цьому вже не ставиться питання про незаконні видатки бюджетних коштів, які йдуть на оплату праці таких «виконуючих обов’язків начальника КРУ».

Напевно, кілька слів потрібно сказати і про новопризначеного виконувача обов’язків начальника КРУ О. Щербакова. Всім відомо, що він не один рік очолював КРУ в Харківській області, і у зв’язку з визнанням наприкінці 2006 року його роботи в КРУ незадовільною написав заяву на перехід на посаду першого заступника, а в подальшому - звільнився з лав Служби. «Есть у него черты характера, неподобающие руководителю. Во-первых, он жестокий человек. Злой, завистливый и жадный… Он иногда срывался на подчиненных, используя нецензурные выражения», - такої думки про О. Щербакова його наставник - перший керівник КРУ в Харківській області Людмила Мєшкова, інтерв’ю якої розповсюджено у засобах масової інформації.

Особлива любов у М. Сивульського до Донецька. Начальника КРУ в Донецькій області Микола Іванович уже один раз незаконно звільняв у 2005 році. Того ж року його було поновлено на посаді за рішенням суду.

Не забув М. Сивульський про Донецьк і цього разу. Наказами ГоловКРУ від 12.02.2008 р. № 138-о та від 03.03.2008 р. № 215-о з порушенням вимог п. 4.2 Положення про Контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, містах Київ і Севастополь, затвердженого наказом ГоловКРУ від 09.01.2001 р. № 111 та зареєстрованого в Мін’юсті 18.01.2001 р. за № 37/5228, М. Сивульським без жодних подань начальника КРУ призначено двох нових заступників начальника КРУ Донецької області – В. Вишневського та Ю. Климента. При цьому В. Вишневського призначено першим заступником, незважаючи на те, що в КРУ вже була укомплектована посада першого заступника начальника. Не інакше як роздуванням штатів такі дії охарактеризувати не можна.

Таким чином, у КРУ Донецької області станом на березень 2008 року налічується посада начальника КРУ, двох його перших заступників та чотирьох заступників. Яка необхідність в такій кількості заступників, коли КРУ завжди справлялось з роботою максимум в три-чотири заступники, відомо тільки Миколі Івановичу - людині, яка дбає про професіоналізм в Службі.

А, між іншим, одним із головних завдань Служби є контроль за ефективним використанням державних коштів (ст. 113 Бюджетного кодексу України). Про яке ефективне використання державних коштів може йтися, коли тільки посадовий оклад новопризначеного другого першого заступника складає майже 2917 гривень, заступника – 2762 гривні. І це без надбавок, доплат, премій.

І в Донецьку, так само, як і в Луганську та Харкові, виконання обов’язків начальника КРУ М. Сивульським покладається на одного з новопризначених заступників - про всяк випадок. Додаткову посаду другого першого заступника начальника КРУ введено також і в Одеській області, посаду заступника – в АР Крим.

Але особи, призначені на ці посади, потребують особливої уваги. Ось тут, як ніде інше, втілюються в життя сказані М. Сивульським слова про професіоналізм. Наприклад, заступник начальника КРУ в АР Крим Р. Чубко ще менш як 10 років тому сам був під пильним зором КРУ, і не тільки КРУ, а й правоохоронних органів АР, а за фактом шахрайства з фінансовими ресурсами одного з підприємств, до якого він мав пряме відношення, було порушено кримінальну справу. Виникає лише одне питання – в чому полягає професіоналізм цієї людини, і яка користь такого професіоналізму для КРУ? Та чи зможе така людина обіймати високі державні посади і нести конструктивізм своїми діями?

Доречно зауважити, що у звільнених керівних працівників органів державної контрольно-ревізійної служби та тих, хто стоїть в черзі на звільнення, стаж державної служби складає понад 10 років, а то й понад 20-30 років, і що за результатами роботи у 2007 році більшість підрозділів, які вони очолювали, обіймали в рейтинговій оцінці перші сходинки. Але яке це взагалі має значення для Миколи Івановича, у якого на першому місці – професіоналізм підлеглих у його власному розумінні?

Окремо слід подякувати тим начальникам КРУ, які не піддались тиску М. Сивульського та не «пішли» із займаних посад, на яких пропрацювали не один рік. Вони захищають не тільки свої права, а і права підпорядкованих працівників від свавілля та незаконних звільнень. Нагадаємо, що тільки у КРУ в м. Київ протягом трохи більше як двох місяців після призначення М. Сивульського звільнилось понад 50 працівників.

За матеріалами засідань Опозиційного уряду