7 серпня на сесії Запорізької обласної ради було затверджено ініційовану фракцією Партії регіонів «Програму розвитку російської мови, російської культури в Запорізькій області на 2008–2012 роки». Чим викликана необхідність її прийняття, в чому полягають її основні завдання? Про це – бесіда з розробником програми, головою постійної комісії Запорізької обласної ради з питань прав людини, інформації, свободи слова, ректором обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, головою Запорізької обласної громадської організації «Руський культурний центр» Володимиром Пашковим.

- Володимире Васильовичу, оскільки Вам іноді дорікають, що Ви нібито не володієте державною мовою, то, може, поспілкуємось українською?

- Чому б ні? Охоче. Адже у руських за національністю громадян України насправді дві рідні мови. Так само, як і в російськомовних – правильно було б казати руськомовних – українців. Тому, на відміну від деяких опонентів, вважаю, що обидві споріднені мови мають одержати рівний правовий статус. Тобто державний. Поки ж державною визначена лише мова титульного етносу, маємо зробити все, аби громадяни мали змогу вільно користуватися і російською. Причому без жодних обмежень – в усіх сферах громадського життя.

- Які обмеження маються на увазі? Адже центральна влада стверджує, буцімто розмови на цю тему – то лише «політичні спекуляції».

- Стверджувати можна що завгодно – до речі, виправдовуючи власну дискримінаційну політику щодо мільйонів українських громадян, котрі цілком справедливо вважають «великий, могучий и свободный», взагалі руську в широкому розумінні слова культуру часткою самих себе, свого внутрішнього «Я». Так, розмовляти російською в побуті чи на роботі поки що дозволено. Принаймні на південному сході. Але спробуйте віддати власну дитину в дитячий садок чи загальноосвітню школу з навчанням і вихованням російською мовою… Як результат, на виході маємо покоління, що в переважній більшості не вміє грамотно писати рідною руською мовою.

– Днями бачив рукописну об’яву на стовпі. Мовляв, «утерян паспорт на имя... 1985 г. р., прошу вернуть за вознаграждение, обращаЦа…”

- Отож. І це, на превеликий жаль, не поодинокий випадок – тенденція. Йдемо далі. Спробуйте звернутися до офіційних установ – до суду, приміром, з заявою, написаною російською. Що з цього вийде? Правильно, отримаєте одкоша. «От ворот поворот», по-русски говоря. Або візьмемо інформаційну сферу. Кабельне телебачення, яке ми підключаємо головним чином заради доступу до провідних російських каналів, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення хоче позбавити можливості ретранслювати канали ОРТ, РТР, НТВ тощо. Тобто якісь чинуші привласнили право вирішувати замість нас, який товар (а програмні пакети кабельних мереж – це товар) ми можемо придбати власним коштом, а який – зась. І таких прикладів з усіх сфер повсякденного нашого життя чим далі, тим, на жаль, більше.

Хоча, власне, на якій підставі? У загальнодержавному масштабі має діяти Європейська хартія регіональних мов і мов меншин, ратифікована Верховною Радою й таким чином така, що стала невід’ємною часткою українського національного законодавства. Я вже не кажу про дію «мовних» і «правозахисних» статей чинної Конституції (ст. 10, 23, 24, 53, 140, 144), про ст. 3 Декларації прав національностей України, інші зобов’язуючі акти.

– Однак, Володимире Васильовичу, рішення Запорізької обласної ради про визнання мовної Єврохартії на всій нашій території, як відомо, опротестоване прокуратурою, причому її подання задовільнили суди всіх інстанцій. Чи не спіткає така ж доля й розроблений Вами і Вашими колегами проект гуманітарної програми?

– По-перше, останнє слово у боротьбі депутатів облради за мовні й культурні права їхніх виборців ще не сказане. Адже йдеться про міжнародні зобов’язання нашої держави. Нагадаю, що ратифікація мовної Єврохартії була однією з попередніх умов прийняття України до Ради Європи. Тобто порушення нинішнім режимом цієї умови може призвести до виключення з РЄ. Можливе також звернення депутатів усіх рівнів до Європейського суду з прав людини. Над цими питаннями предметно працюють деякі народні депутати – зокрема, добре відомий запоріжцям нардеп від Партії регіонів Вадим Колесніченко.

З іншого боку, якщо ми тут, на місцях, сидітимемо склавши руки, намагаючись виправдати власну бездіяльність посиланнями на об’єктивні труднощі і перешкоди, то, врешті-решт, переможуть прибічники мовно-культурної одноманітності. Особисто я цього дуже не хочу.

– Гаразд, тоді, будь ласка, розкрийте головні особливості проекту програми розвитку в нашій області російської мови та культури до 2012 року.

– Якщо дуже стисло, то її метою та завданням є сприяння у використанні руської мови в усній і письмовій формі у суспільному житті, забезпечення її викладання на всіх рівнях освіти без обмежень. Передбачено також посилення взаємодії між Запорізькою областю і суб’єктами Російської Федерації в освітній і культурній сферах, зміцнення матеріальної бази загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладів заради поліпшення якості викладання руської мови, створення умов для її поглибленого вивчення, поповнення фондів бібліотек літературою на «великом, могучем и свободном!»

Крім того, програма передбачає, щоб офіційні установи області були забезпечені адміністративними бланками широкого вжитку, складеними у двомовному варіанті, щоб у роботі цих органів використовувалась і російська мова. Окремий блок – це її вжиток в економічному житті. Зокрема, пропонуємо зробити так, щоб різноманітні інструкції до товарів, устаткування, лікарських засобів подавалися двома мовами. Причому всі ці заходи мають фінансуватися через т. зв. захищені статті обласного бюджету і позабюджетні фонди.

– Конкретизуйте, будь ласка, ці положення на прикладі, скажімо, обласної системи освіти.

– Охоче. Забезпечити в поточному році вищі та середні навчальні заклади комп’ютерними програмами російською мовою, нею ж розробити програмне забезпечення учбового процесу – це реально? Цілком. За умови фінансування в межах 90 тисяч гривень на рік. Спроможні також організувати і провести в нашій області черговий етап Всеукраїнської олімпіади з російської мови і літератури для учнів усіх регіонів країни, спрямувати команду запорізьких школярів для участі у Відкритій міжнародній олімпіаді з російської мови.

Серед особливо, на мій погляд, привабливих пропозицій – організація професійного конкурсу «Вчитель року» у номінації «Російська мова і література» з подальшою участю переможців у Міжнародному конкурсі вчителів російської мови і літератури країн СНД і Балтії «Кращий вчитель словесності». У цьому ж ряду – підвищення кваліфікації вчителів і викладачів у рамках обміну досвідом з навчальними закладами РФ. Сумарно всі витрати сягають десь 1 мільйон 400 тисяч гривень.

В цілому ж проект програми такий великий за обсягом, що в газетному інтерв’ю його не перекажеш. Ті, хто зацікавився, можуть подивитися на сайті обласної ради.

– І наостанок. Володимире Васильовичу, які шанси, що пропонована Вами програма буде ухвалена?

– З урахуванням того, що вона цілком задовільно пройшла процес узгодження в постійних комісіях, шанси дуже оптимістичні.

Сергій Григор’єв

На фото: Володимир Пашков – у центрі