Івано-Франківськ (Станиславів, Станіслав, Stanislau, Stanislapoliensis) - королівське вільне місто, що розкинулось у межиріччі двох Бистриць - Солотвинської і Надвірнянської у передгір'ї мальовничих Карпат, у самому серці Галичини неподалік древнього Галича - давньої столиці Королівства Галичини та Володимирії.

У 1662 році на місці с. Заболоття в межиріччі двох Бистриць виникає фортеця, збудована хоробрими лицарями за кошти власника цих земель графа Андрія Потоцького. Будівництво міцної фортеці у формі п'ятикутника з п'ятьма бастіонами на кутах здійснювалося під керівництвом французького інженера - фортифікатора Франсуа Корасінні з міста Авіньйону. Вона відіграла значну роль у захисті Галичини від турецько та татарських набігів.

Офіційно місто Станиславів веде своє літочислення від 7 травня 1662 року, коли цивільне поселення і фортеця отримали маґдебурзьке право, що дозволило трьом громадам (українсько - польській, єврейській та вірменській) створювати свої органи самоуправління, тобто засновувати самостійні управи, обирати війта, суд , раду.

Першими спорудами у місті стали церкви (греко - католицькі, вірменська та латинська, єврейська божниця), збудовані коштом власників міста.

В 1772 році Галичина переходить під Австрійську Корону, в Станиславові встановлюється австрійська влада і австрійські порядки. Місто стає окружним центром, а міський маґістрат підпорядковується владі окружного управління.

В 1827 р. відкрито перший громадський сквер (нині Вічевий майдан), названий Кратерівкою на честь ініціатора - старости міста Ф. Краттера.

Спорудження залізниці Львів - Чернівці (перший потяг прибув до міста у 1866 році), відкриття першої міської ощадкаси (1860 р.), заснування дирекції залізничної колії та організація значної кількості урядових установ стали причиною швидкого розвитку міського життя. Станиславів перетворюється на важливий господарський осередок. Тут виникають центри сільського господарства, деревообробної та нафтової промисловості, об'єднанні великою кількістю банківських закладів.

В 1894 р. відкрито першу телефонну станцію на 12 абонентів.

У 1918 році після листопадового збройного повстання у Львові влада в місті переходить до Української Національної Ради. В Галичині проголошено створення Західно - Української Народної Республіки (ЗУНР). З 1 січня по 15 травня 1919 року тимчасово Станиславів був її столицею.

Обличчя мiста змiнювалося з десятилiття в десятилiття, але старi вулицi дотепер пам'ятають пристрасне слово Iвана Франка та Михайла Павлика, чарiвну музику Дениса Сiчинського та промови Євгена Петрушевича -президента Української Народної Ради, iншi подiї, якi творили iсторiю мiста.

Пiсля Другої Свiтової вiйни мiсто перетворилося на iндустрiальний центр з численними промисловими об'єктами, закладами культури, освiти, медицини, банкiвськими установами.

Сьогоднi Iвано-Франкiвськ є мiстом iз значним промислово-економiчним та науковим потенцiалом, широкими можливостi для розвитку як внутрiшнiх мiжрегiональних, так i зовнiшнiх мiждержавних зв'язкiв. Великi перспективи мiста пов'язанi з близькiстю Карпат як унiкального регiону туризму, вiдпочинку та рекреацiї. Колоритнi райони Гуцульщина, Покуття, Опiлля, Бойкiвщина дають можливiсть гостям Прикарпаття краще зрозумiти душу українського народу, закохатися в українську пiсню, подивуватися гiрським легендам. Обласний центр приваблює туристiв своїми архiтектурними пам'ятниками, храмами, музеями, театром. Мiська ратуша, центральний корпус медичної академiї, парафiяльний костел, катедральний собор, римо-католицький костел, будiвля залiзничного вокзалу, монастир василiянок, будинок Ощадбанку, а також багато iнших будiвель мають велику художню та iсторичну цiннiсть.

Iвано-Франкiвськ - мiсто обласного значення, адмiнiстративний, економiчний i культурний центр областi. Територiя мiської ради - 92,8 кв.км. Чисельнiсть населення становить 233,4 тис.чол.

Промисловiсть Iвано-Франкiвська представлена пiдприємствами машинобудування та металообробки, деревообробної, легкої, харчової промисловостi, промисловостi будiвельних матерiалiв.

В мiстi зареєстровано бiльше 7 тис. суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi - юридичних осiб, з них 5,5 тис. - суб'єкти малого пiдприємництва. Зростання кiлькостi зареєстрованих та дiючих пiдприємств зумовлено насамперед спрощенням процедури їх реєстрацiї. Створена, як окрема структура мiськвиконкому, реєстрацiйна палата реєструє понад 200 суб'єктiв малого бiзнесу щомiсяця.

Iвано-Франкiвськ має розвинуту транспортну мережу. Повiтряним, залiзничним та автомобiльним транспортом мiсто з'єднане з усiма обласними центрами України, деякими мiстами Росiї, Молдови, Бiлорусi, Польщi, Словаччини, Чехiї. Промисловi пiдприємства розташованi по периметру мiста, а соцiально-культурнi заклади, адмiнiстративнi та банкiвськi установи - в його центральнiй частинi. Перевезення пасажирiв здiйснюють перевiзники рiзних форм власностi. Послуги телефонного зв'язку надаються в основному Iвано-Франкiвською дирекцiєю державного пiдприємства "Укртелеком" та приватним пiдприємством ТзОВ "ТТК" Загальна кiлькiсть номерiв становить близько 50 тисяч.

З кожним роком зростає торгова мережа мiста за рахунок переобладнання житлових та пiдвальних примiщень в торговi заклади, реконструкцiї дiючих торгових пiдприємств i незавершеного будiвництва. Її розвиток дає мешканцям мiста можливiсть вибору, створює конкуренцiю, а отже є основним чинником пiдвищення культури обслуговування, збiльшення асортименту товарiв, полiпшення якостi продукцiї, що сприяє пiдвищенню престижу нашої держави на мiжнародному рiвнi. Роздрiбна торгiвля мiста здiйснюється через мережу магазинiв та ринкiв мiста. На початок 2003 року в мiстi налiчується бiльше 900 пiдприємств роздрiбної торгiвлi, 455 пiдприємств громадського харчування.

В мiстi вдалось не тiльки зберегти, а й примножити мережу освiтнiх закладiв. Освiтня система мiста представлена мережею дошкiльних, загальноосвiтнiх та позашкiльних навчально-виховних установ. В новому 2002-2003 навчальному роцi в мiстi функцiонують 44 навчальнi заклади, що охоплюють 30 тис. учнiв, в тому числi двi приватнi школи (12 класiв, 124 учнi). Серед навчальних закладiв комунальної власностi територiальної громади мiста є 3 спецiалiзованi школи з поглибленим вивченням iноземних мов, 2 гiмназiї, природничо-математичний лiцей та школа-лiцей № 23. Зростає мережа шкiл I ступеня та шкiл-садкiв. Їх в цьому роцi є 10 (вiдкрито СЗШ I ступеня № 26), якi охоплюють 1776 учнiв молодших класiв. Для дiтей з вадами розумового та фiзичного розвитку функцiонує навчально-реабiлiтацiйний центр.

97,8% учнiв навчаються українською мовою, в СЗШ №3 функцiонує 9 класiв (107 учнiв) з польською мовою навчання та 22 класи (641 учень) - з росiйською мовою навчання.

Розвитку мережi медичних закладiв, що є одним iз найважливiших елементiв соцiальної полiтики, придiляється велика увага. Медична допомога мешканцям мiста надається 14 лiкувальними закладами. Серед них - двi багатопрофiльнi лiкарнi, дитяча лiкарня, пологовий будинок, станцiя швидкої медичної та невiдкладної допомоги, чотири територiальнi полiклiнiки, мiська дитяча стоматполiклiнiка, та мiська стоматполiклiнiка. Мешканцям примiських сiл медична допомога надається в трьох фельдшерсько-акушерських пунктах. Тут надається квалiфiкована допомога за такими профiлями: хiрургiя, терапiя, неврологiя, педiатрiя, а також спецiалiзована: судинна неврологiя, кардiологiя, ревматологiя, гастроентерологiя, урологiя, офтальмологiя, ЛОР, травматологiя.

В урологiчному вiддiленнi центральної мiської клiнiчної лiкарнi виконуються високотехнологiчнi операцiї європейського рiвня. В мiськiй клiнiчнiй лiкарнi №1 створено центр трансплантацiї клiтин органiв та тканин, який виконує 16 трансплатацiйних операцiй. В очному вiддiленнi центральної мiської клiнiчної лiкарнi виконуються операцiї iз застосуванням сучасної апаратури виробництва США, зокрема iмплантацiя штучного кришталика. З 1995 року в мiськiй клiнiчнiй лiкарнi №1 та центральнiй мiськiй клiнiчнiй лiкарнi проводяться лапароскопiчнi операцiї на органах черевної порожнини та позаочеревинному просторi.

Велика увага у нашому мiстi придiляється розвитку спорту: створенi волейбольнi клуб "Факел" та "Унiверситет", боксерський клуб "Галичина", футбольний клуб "Чорногора", якi захищають честь мiста в чемпiонатах України. На Олiмпiадi 1996р. в Атлантi, зимових iграх в м.Нагано та Олiмпiадi 2000р. в Сiднеї наше мiсто представляли Роман Вiрастюк, Сергiй Осович, Юлiя Клюкова, Олена Юнчик, Тетяна Ляхович, Сервiн Сулейманов. В мiстi вiдкритi фiзкультурно-оздоровчi комплекси АТ "Родон", "Промприлад", фiзкультурно-оздоровчий комплекс "Юнiсть", дев'ять фiзкультурно-спортивних клубiв за мiсцем проживання. Започатковано проведення щорiчного спортивно-мистецького свята "Нiка", на якому вiдзначають кращих спортсменiв, тренерiв, арбiтрiв, органiзаторiв спортивно-масової роботи мiста.

Широка мережа закладiв культури дає мешканцям нашого мiста новi можливостi долучитись до невичерпних джерел духовностi, культурного розвою, творчого поступу. Заклади культури мiста рiзноманiтнi: 17 фiлiй бiблiотек, 5 шкiл естетичного виховання, 2 кiноконцертнi зали, 8 клубних установ, мунiципальний центр дозвiлля, центр сучасного мистецтва, обласна фiлармонiя, театр ляльок iм.М.Пiдгiрянки, обласний театр фольклору, музичне училище iм.Д.Сiчинського, музично-драматичний театр iм.I.Франка, обласна наукова бiблiотека iм.I.Франка, 20 державних та громадських музеїв. За останнi роки значно розширена мережа закладiв культури - вiдкрито Мунiципальний центр дозвiлля, бiблiотеки-фiлiї №3,5,10, Дитячу хореографiчну школу-фiлiю Київської Української Академiї танцю. Реорганiзовано ряд кiнотеатрiв в сучаснi заклади культури, створено багато чудових мистецьких колективiв. Започатковано проведення багатьох перспективних фестивалiв та конкурсiв: Мiжнародного фестивалю духовної музики, молодiжного фестивалю "Едельвейс", Всеукраїнського конкурсу хорової музики iм. Д.Сiчинського, Фестин духовної музики, присвячених 2000-рiччю Рiздва Христового, мiжнародного фольклорного фестивалю етнографiчних регiонiв України "Родослав".