Головний регіонал Буковини Микола Романюк у Партії регіонів - з моменту її створення. Тому не з чужих слів знає, яким був період становлення цієї політичної сили. Основне, що допомогло партійцям пройти всі випробування, стверджує він, – внутрішня переконаність у правоті ідеї регіонального відродження того краю, де вони проживають. Про це та інше читайте у розмові з головою Чернівецького обласного відділення Партії регіонів.

"Поки Партія регіонів перебувала в опозиції, на Буковині до нас приєдналося ще 3 тисячі чоловік"

- Про існування Партії регіонів широкому загалу стало відомо, напевно, лише під час парламентської кампанії 2002 року, коли вона була одним із п'яти учасників блоку "За єдину Україну!" З того часу минуло ледве 5 років, але більшість із тих потужних колись партій вже давно не мають впливу, який мали раніше. Натомість Партія регіонів навпаки - стала однією з найвпливовіших політичних сил країни. У чому секрет такого впевненого поступу вперед?

- Її феномен - у людях, які, прийшовши до цієї партії, повірили в ідею регіонального відродження того краю, де вони проживають. Друга складова феномену, напевно, у тому, що всі ці люди вступили до партії за покликом свого серця - повіривши лідеру. Адже це перша у новітній українській історії політична сила, до якої не заганяли за допомогою адміністративного ресурсу. Я стояв біля витоків Партії регіонів, тому добре знаю, яким був цей шлях. Ще під час першого прем'єрства наш Лідер Віктор Янукович вимагав не брати до партії жодної людини лише заради її кар'єрного росту. В основі всього мала бути ідейність претендента, його щире вболівання за майбутнє партії. Тому й зараз прийти і просто так вступити до лав нашої партії – неможливо. Ось чому наша політична сила така живуча: у ній немає випадкових людей. Кожен член Партії регіонів – це особистість, а кожна людина для нас – на вагу золота.

- І ніхто не похитнувся у своїй вірі навіть після помаранчевої революції?

- Всі ці обставини, про які я сказав, зробили нашу партію потужною командою однодумців, що дозволило гідно пережити й нелегкі часи. Мені – в тому числі. Зокрема, лише за те, що був членом Партії регіонів, проти мене тричі порушували кримінальні справи. І я знав, що всі ці надумані звинувачення і фальсифіковані справи з'явилися тільки через те, що я не боявся відкрито підтримувати нашого Лідера Віктора Януковича. Час довів саме мою правоту: всі справи просто розсипалися. А щодо решти регіоналів, то за всі вісім років, поки я очолюю обласне відділення партії, у нас не було жодного випадку, коли б хтось з публічним скандалом залишив її ряди.

- А як ви особисто пережили події 2004 року?

- На той час працював заступником голови Чернівецької обласної державної адміністрації. Під час так званої революції, коли велика кількість людей прийшли штурмувати "будинок з левами", з усіх заступників в адміністрації залишалися працювати лише Кирдилюк, Луцишин і я. Тобто до останнього захищали її від можливого штурму. До речі, з усіх тодішніх заступників губернатора Михайла Романіва лише у моєму кабінеті був портрет Прем'єр-міністра України Віктора Януковича. Ну, а вже дещо згодом мені сказали: вийди на Майдан, покайся!

- І що тоді?

- Тоді мене, мовляв, візьмуть до команди, дадуть посаду заступника голови Чернівецької обласної державної адміністрації... На все це відповів: мені нема у чому каятися. Бо все, що робив на своїй посаді, робив для людей, а не для себе. Саме тоді був такий переломний період, коли ми не зрадили себе і свою партію. Якби ж я тоді завагався, то невідомо, чим би все обернулось. А так всі члени нашої команди відчули: якщо вистояв я, то, попри шалений тиск, зможе вистояти й решта. Навпаки, за весь час, поки Партія регіонів перебувала в опозиції, на Буковині до нас приєдналося ще 3 тисячі чоловік.

- Які питання курували в ОДА як заступник губернатора? Може, помилки треба шукати саме там?

- У команді Михайла Романіва відповідав за комунальне господарство і енергетику. І хоча на момент, коли обійняв свою посаду, у цих галузях був цілковитий завал, ми, врешті, прекрасно провели два осінньо-зимових опалювальних сезони, в області покращилися показники з оплати послуг... Перше, що мене вразило: через збільшення навантаження майже половина Чернівців саме на Новий рік залишилася без електроенергії. Тоді саме я вперше вибив інвестиції на реконструкцію внутрішніх електричних мереж міста. Скільки вже не працюю, а городяни досі користуються тими кабельними мережами та підстанціями. Пригадайте самі: вперше за багато років ми подали у Чернівці гарячу воду. І подавали її мешканцям міста упродовж трьох місяців. Також підняв питання щодо необхідності інтенсифікувати будівництво Дністровської ГАЕС, яке до цього перебувало у занепаді. Саме тоді, після тривалої перерви, на будівництво пішли перші кошти. Те саме стосується наведення порядку у питанні видобутку нафти у Лопушні, будівництва другої гілки газопроводу до Чернівців...

- Встигли реалізувати всі свої плани?

- Час довів, що та наша команда була однією з найсильніших за всю історію існування виконавчої влади на Буковині. Те, що ми робили тоді для нашого краю, був справжній економічний прорив. Порівняйте тодішні і нинішні економічні показники. В область пішли інвестиції, державні кошти...

- І зовсім не шкода було розставатися з кріслом?

- Навпаки, коли Верховний Суд України вирішив, що ми програли президентські вибори 2004 року, які насправді ми не програли, я одним із перших написав заяву про звільнення. Деякі мої колеги хотіли судитися з новою владою, але я одразу подав відповідну заяву на ім’я Михайла Романіва. Бо був переконаний: раз склалася така ситуація - більше не маю морального права працювати як чиновник. А не так, як це потім робив дехто з місцевих помаранчевих, зокрема, Борис Баглей: обіцяв одне - зробив зовсім інше. Думаю, що саме за таких складних життєвих обставин проявляється сила характеру і дух людини. До речі, коли "Пора!" склала чорні списки осіб, яких потрібно репресувати, то моє прізвище значилось у них одним із перших. Майже рік я був безробітним, на Буковині знайти собі практично нічого не міг. Хоча, як вже казав, в обмін на каяття міг отримати посаду. Пропонували роботу у Києві, та не погодився. Тому, коли 2006 року пройшов до Верховної Ради України за списком Партії регіонів, був чи не єдиним з усіх, в кого у графі посада значилося: безробітний.

- Одним із гасел Майдану було: "Бандити сидітимуть у тюрмах!" Що ви відчували, коли воно лунало на адресу ваших колег по партії?

- На Майдані був інший лозунг: "Правда є! За неї треба боротись". І ми переконались у тому, що вона справді є, і за неї треба боротися. Бачите, живучість і актуальність лозунгів Майдану видно також на нашому прикладі. Коли з членами нашої команди знайомилися з кожним окремо, то всі звинувачення і упереджені думки одразу відпадали. Бо кожен – особистість, багато чого досяг у житті, до того ж, завжди готовий прийти на допомогу іншим. За жодного члена моєї команди мені ніколи не було соромно. Можливо, тому почувався впевнено.

"З усіх запланованих до фінансування об'єктів робочу документацію мають лише 30 відсотків"

- Зараз ваші опоненти запевняють, що коли міністри чують про фінансові потреби Західної України, їх "шляк трафляє"...

- Наведу один приклад: на дороги Чернівецької області Уряд виділив більше коштів, ніж на дорожні потреби Дніпропетровщини. Наразі йдеться про 72 мільйони гривень! Порівняйте рік за роком, як фінансувалося будівництво об'їзної дороги навколо Чернівців. Якщо Уряд Віктора Януковича працюватиме і 2008 року, то вже наступного року її другу чергу буде здано в експлуатацію. Те саме стосується будівництва другої гілки газопроводу до Чернівців. Подивиться, скільки нинішнього року Уряд виділив на енергозберігаючі технології, комуналку... Про яку упередженість у ставленні до Західної України може йти мова? Щодо виділення коштів на святкування 600-річчя першої письмової згадки про Чернівці, то тут, справді, є певна проблема. Вона полягає у неправильно виконаній документації. Хлопці звикли так: дайте гроші! У цьому Кабміні гроші просто так не виділяють. Адже існує певна технологія виділення бюджетних коштів, яка включає тендер, підготовку відповідної проектно-кошторисної документації... А що є на практиці? З усіх запланованих до фінансування об'єктів таку робочу документацію мають лише 30 відсотків. На решті - кінь не валявся: дайте гроші, а ми потім щось там зробимо. Так не буде!

- Я так зрозумів, що, вирішуючи різноманітні проблеми, Ви часто контактували й продовжуєте робити це зараз із першими особами Кабінету Міністрів України. Розкажіть, що це за люди?

- Найкраще цю команду, на мій погляд, характеризує одна, але притаманна всім риса: ці люди, що кажуть – те роблять. З ними можна поговорити лише 3 - 5 хвилин, але вирішити більше, ніж за 2 – 3 години пустопорожніх балачок. Якщо ти прийшов з конкретною пропозицією, довів, що вона потрібна громаді, то ти її неодмінно реалізуєш. Іншими словами, якщо ти хочеш і можеш працювати, тобі обов'язково допоможуть. Тому, що це люди дуже практичні, які вміють цінувати власний час і час свого співрозмовника. Всі вони – самодостатні. У своєму житті вже багато чого досягли. Це люди не скупі, з широкою душею і поглядами. Якщо говорити конкретно про Віктора Януковича, якого я знаю вже давно, то за останні роки він значно виріс як політик, оратор. Він ще й дуже добра людина, яка щиро вірить у Бога.

Віктор Федорович добре знає і проблеми Буковини. Він дуже цінує наших краян за їхню гостинність, доброту, працьовитість. Коли з нагоди відкриття пам’ятника першому митрополиту Буковини і Далмації Євгенові Гакману він відвідав Чернівці, то його особливо вразило те, як багато буковинців прийшли привітати його до Святодухівського собору. І це в той час, коли партія перебувала в опозиції. Відчувши, як ці люди розуміють та сприймають його, він сказав: так, це – наші по духу люди!

- Шкодуєте за чимось, що не встигли завершити через достроковий розпуск Парламенту?

- Наприклад, я вніс кілька законопроектів, ухвалення яких, переконаний, є дуже важливим для Буковини. Один із них, який пройшов перше читання, – про газорозподільні мережі. Особливість нашого краю в тому, що, крім держави, газогони тут також будували самі люди. Наразі ці мережі, вартістю приблизно 1 мільярд гривень, які городяни побудували за свої заощадження, перебувають у безплатному користуванні приватних структур – облгазів. Їх фактично безплатно забрали у фізичних осіб – бабусь, дідусів - і передали приватним компаніям, збільшивши їх статутні фонди...

- ...вибачте, але у "будинку з левами" стверджують, що це саме вони започаткували інвентаризацію наявних на території області газорозподільних мереж. Існує навіть спільне розпорядження голів ОДА та облради щодо визначення власників цього добра...

- Питання про інвентаризацію цих газорозподільних мереж вперше поставив ще тоді, коли працював заступником голови Чернівецької облдержадміністрації. Потім на законодавчому рівні хотів упорядкувати цей процес. Суть мого законопроекту полягала у тому, що мережі мали перейти у власність держави, натомість вкладені у спорудження газорозподільних мереж кошти громадянам мали компенсувати газом. Якщо у будівництво труби сім'я вклала, наприклад, 5 тисяч гривень, то держава мала б поставити їй на таку ж суму газ. До того ж, не той, що закуповують за кордоном, а значно дешевший, який видобувають у нашій країні.

- Справді серйозна заявка...

- Так, таким чином вдалося б поновити соціальну справедливість щодо тих людей, які вклали у газові мережі власні заощадження... Мій другий законопроект – про так званий зелений тариф - стосувався електроенергетики. Ні для кого не секрет, що ту електроенергію, яку станції виробляють у нічний час, часто немає куди дівати. Звідси - величезні понаднормові втрати. У цей самий час наша країна, на відміну від Заходу і того ж Китаю, просто потопає у темряві. Охочих купувати її за високим тарифом і освітлювати вночі міста – небагато. Тому запропонував продавати електроенергію, вироблену у нічний час, по собівартості плюс витрати на її транспортування. Законопроект також передбачав, що на ці цілі територіальні громади отримуватимуть спеціальні дотації з державного бюджету. Таким чином, уже впродовж 2008 року ми зняли б проблему освітлення наших міст, сіл і навіть селищ. Знаю, що кажу, бо унікальну програму "Освітлення" у нас на Буковині започаткували ще тоді, коли я працював віце-губернатором.

- Що ж завадило вам реалізувати ці свої плани?

- Те, що наші опоненти перетворили Парламент на політичний клуб, де є дуже багато політики і дуже мало продуктивної роботи. Замість того, щоб створювати законодавчі умови для розвитку суспільства, країни, її економіки, туди привнесли дуже багато бруду, протистояння і навіть бійок. На жаль, продуктивно працювати нам не дали... Якщо стану народним депутатом Верховної Ради наступного скликання, то обов'язково доведу до логічного завершення бодай ці два законопроекти. Це можна сприймати як мою конкретну передвиборчу обіцянку.

- За півтора року законотворчості мали нагоду скористатися депутатською недоторканністю?

- Все своє життя був доторканним. Тому єдине, чим зловживав за рік роботи в Парламенті, - постійними переїздами. Весь час мотався між Чернівцями і Києвом. Навіть підрахував, що налітав туди й назад майже 40 тисяч кілометрів. Так було треба, бо постійно працював із виборцями у регіоні. Жодній людині, яка зверталась до мене, як народного депутата, не відмовив у допомозі. Траплялося, що до нас зверталися вже після того, як почергово обійшли всі владні і партійні кабінети в області. Не отримавши допомоги там, ці люди приходили до нас, і ми, як правило, завжди вирішували їх проблеми. Виділяли кошти на лікування, розв'язували житлові питання, особисті... Був навіть такий випадок, коли зуміли допомогти матері відновити справедливість стосовно її сина, якого засудили за сфабрикованими звинуваченнями. А ще за цей рік загубив час, витратив купу здоров'я, як слід не бачив дружину, бо вдома практично не жив, натомість дружина весь час перебувала у Чернівцях.

Де ми бачимо проблеми у галузі - ініціюємо зміни

- Опоненти даремно звинувачували вашу політичну силу у намаганні ще до виборів поставити під свій контроль управління лісового та мисливського господарства та облдержтелерадіокомпанію?

- Якби ми хотіли, як ви кажете, захопити ці посади, то ми б їх вже мали. Запевняю, від того всі лише б виграли, бо завжди пропонуємо у владу досвідчених фахівців. Ми не наслідуємо партійну кадрову політику помаранчевих, які привели до влади, образно кажучи, кочегарів та кухарок. Чим нашкодили не лише собі, але й області. Ми – інші. Сьогодні, на жаль, на ключових посадах у виконавчих органах влади краю працює лише 15 фахівців, які є членами або прихильниками нашої партії. За жодного з них мені не соромно! Вони – професіонали. Щодо управління лісового господарства, то нам справді хотілося, щоб його очолив кандидат від Партії регіонів. Бо він так само професіонал. Те, що коїться у лісовій галузі краю, треба виправляти негайно. У лісі потрібно наводити елементарний порядок. Тому переконаний - таким чином Партія регіонів лише допомогла губернатору Кулішу зрушити цей процес з мертвої точки. Але оскільки головне для нас - це спокій у краї, то ми пішли на певні поступки. Втім справу ще не закінчено. Це тільки початок. Те саме можна сказати про наше обласне телебачення. Адже воно - найгірший приклад совдепії. Те, що впродовж усіх цих років на телебаченні нічого не робилося, – факт. Там немає жодної нормальної камери, сучасної студії, роздуті штати... Керувати ним призначили молоду прогресивну людину. Робити вигляд, що проблеми не існує, ми більше не можемо. Підсумувати сказане слід так: де ми бачимо проблеми у галузі - ініціюємо зміни, виступаючи своєрідним каталізатором для влади. І розумна влада мала б нам за це лише подякувати.

- До того, як очолити облорганізацію „НСНУ”, губернатор Володимир Куліш досить довгий час залишався безпартійним. Ви не пропонували йому стати членом вашої партії?

- Ми нікого не агітуємо. Якщо людина серцем відчуває, що хоче стати регіоналом, вона сама звернеться до нас. Якщо Володимир Куліш колись дозріє до усвідомлення того, що є регіоналом, ми обов'язково розглянемо його заяву. На сьогоднішній день він принаймні вдає з себе гаряче помаранчевого.

- Як вашій політичній силі вдається зберігати стабільно високий рейтинг у той самий час, коли ваш Лідер є керівником Уряду? Адже після приходу у владу це не вдавалося навіть таким популярним особистостям, як Віктор Ющенко чи Юлія Тимошенко. Не поділитеся секретом?

- Вони йдуть до нас з кулаком, а ми їм подаємо руку. За рік ми справді не встигли зробити всього того, що обіцяли. І чесно визнаємо це! Бо це був рік суцільної боротьби. Не вистачило часу, бо нам не давали працювати. А людям уже набридло зло, набридли десятиліття боротьби за владу. Так більше тривати не може! Незалежно від місця проживання, вірувань чи мови виснажені протистоянням громадяни скучили за тими, хто спокійно і фахово робить справи, корисні для України. Українці – народ поміркований, неагресивний. Нам потрібна стабільність і впевненість у завтрашньому дні. Люди хочуть просто народжувати дітей, мати свій бізнес, пристойно жити. А Янукович може їм це дати. Тому що Янукович – це стабільність, передбачуваність і послідовність. Це вже зрозуміла Європа, і це розуміють все більше громадяни України.

Прес-служба Чернівецького обласного відділення Партії регіонів