Учитель від Бога, директор від Душі
08.08.2008, 15:08
У лавах Партії регіонів багато людей, якими по праву може пишатися будь-яка організація. І це не дивно, адже саме вони щоденними справами формують авторитет партії, повагу до неї та довіру з боку виборців.
Сьогодні мова піде про одного з них. Штанько Володимир Федорович – директор Карла-Лібкнехтівської ЗОШ Розівського району Запорізької області, депутат райради чотирьох скликань. У березні 2006 року – в п’яте обраний від Партії регіонів. Він є головою депутатської комісії з питань освіти, культури та охорони здоров’я.
Минають літа, вишневим та липовим цвітом осипаються весни… У житті Володимира Федоровича Штанька їх було вже 65. Із них він має 50 років загального трудового стажу і 36 - педагогічного, що пройшли у стінах Карла-Лібкнехтівської школи. Школа спершу для учня, а потім педагога, директора, стала справжньою рідною домівкою. Самовіддано і плідно він працює на освітянській ниві, а чисельні почесні відзнаки районного та обласного управлінь, Президентська грамота та нещодавно присвоєне високе звання – Відмінник освіти – ще один показник того, що людина ця гідно виконує професійний обов’язок служити людям.
Чи міг тоді, у далекі п’ятидесяті роки, маленький школяр Володя Штанько, знати, що доля його так нерозривно переплететься з історією рідної школи. Закінчивши сім класів, в 14 років пішов працювати в колгосп, вивчився на шофера, відслужив в армії. Служити довелося в Німеччині в ракетних військах. Повернувшись до рідного краю, закінчив вечірню школу, після якої вступив до Запорізького педагогічного інституту. Як родинний клич приводить журавля до батьківської домівки, так і матінка-земля покликала молодого вчителя до себе, на малу батьківщину, бо в ній все рідне: вчителі, учні, батьки. Саме тут влився у прекрасний колектив. Колектив однодумців, відданих своїй справі професіоналів. Все своє педагогічне життя він сповідує просту істину: «Вчитель – дуже важка, відповідальна професія. Вчитель не має права на помилку, як лікар, бо в його руках – душі його учнів».
Є гіпотеза, що кожна людина приходить на цей світ з певною метою, з певною життєвою програмою. Комусь призначено бути робітником, комусь – інженером чи лікарем, хтось обов’язково стане вчителем… І моральне завдання кожного – заглибившись у свій внутрішній світ, відшукати шлях до самого себе. Володимиру Федоровичу вдалося справитися з цим завданням. Він вірно обрав свій шлях, тому кожному з учнів радить правильно вибрати життєву дорогу, вчить їх добру, людяності, щирості у відносинах, справедливості.
Поважає Володимира Штанька колектив, який він очолює, бо він мудрий і розумний керівник, працювати з яким велике щастя. Вдячні директору діти, їхні батьки, громадськість села. Саме тому неодноразово його обирали депутатом сільської та районної рад. Бо він – завжди активний і діяльний: вміє виконувати намічене, вчасно дати мудру пораду, поспівчувати та прийти на допомогу в тяжку хвилину.
Життєве кредо цієї прекрасної людини, учителя від Бога, директора від Душі, звучить так: «Ніколи не зупиняйся на досягнутому, бо життя - це процес, тому потрібно завжди рухатись уперед».
Тож однопартійці бажають Вам, шановний Володимире Федоровичу, нових успіхів на професійній та життєвій нивах, родинного благополуччя на многії літа. Нехай колоситься та множиться посіяне Вами у цей світ Добро.
Людмила Подрєз